БАКАРА́, невідм., с., заст. Азартна гра в карти. Багато зразу схопилося і закричали: — У єралаш! преферанс! вінт! бакара! — Столи знову загули, і гості.. розсілися різатись у карти (Мирний, III, 1954, 289).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 91.