Байталуватий, а, е.

1) Неловкій, неуклюжій. Вх. Зн. 1.

2) Неработающій, лѣнивый. Черк. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 22.