БА́ЙКА¹, и, ж.

1. Невеликий віршований або, рідше, прозовий повчальний твір алегоричного змісту. Моя байка, добрі люди, У пригоді, може, буде (Гл., Вибр., 1957, 156); Він [М. Старицький].. перекладає на українську мову поезії Лєрмонтова, Огарьова, Пушкіна та байки Крилова (Про мист. театру, 1954, 107).

2. розм. Вигадка, розповідь про те, чого насправді не було, не може бути. То байка, що Іван був дев’ятнадцятий в батька, а Анничка двадцята, їхня родина була невелика (Коцюб., II, 1955, 310); — Я не знаю, люди, що ми слухали: правду чи байку? (Стельмах, І, 1962, 197).

БА́ЙКА², и, ж. М’яка бавовняна, рідше вовняна тканина з ворсом; бая. Хороша була та Катря.. Плахта на їй шовкова,.. корсет зелений з байки або з сукна (Вовчок, І, 1955, 182); Витяг [Федот] кілька пар червоноармійської білизни, два відрізи на шинелю, три пари нових галіфе, білу байку на онучі (Тют., Вир, 1964, 215).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 90.

Байка, ки, ж.

1) Басня. «Кажи казки!» — Не вмію. — «Кажи байки!» — Не смію. — «Кажи сякої-такої небилиці»! Чуб. І. 214. Не все те правда, що байка каже. Чуб. І. 232. Байки Л. Глібова. Як пан лягає спать, то він йому каже байки. Рудч. Ск. І. 191.

2) Бездѣлица, шутка, пустяки. Лайка — байка, а битва — молитва. Ном. № 3807. Байка плавати, але як би казали нурка дати. Фр. Пр. 19.

3) = Бая. На дівочках плаття — все клин та китайка та зеленая байка. Чуб. ІІІ. 38. Ум. Баєчка. Я вигадав, лежачи на печі, для вас сюю баєчку, паничі. Гліб.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 21.

ба́йка —

1) (пестливе — ба́єчка);вигадка, розповідь про те, чого насправді не було, не могло бути; об’єкт гумору: «Байка байкою, а борщ стигне», «Добре казати бай­ки, випивши три чарки», «Байка з комара виросте на вола». Не все те правда, що байка каже (прислів’я);

2) невеликий віршований або, рід­ше, прозовий повчальний твір алегоричного змісту. Байки Є. Гребін­ки, Л. Глібова, Лафонтена, І. Крилова; Нема байки без правди (І. Франко).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 25.