БАЙДУЖІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Ставати байдужим (у 1 знач.). Ми часом байдужіли до себе, заношувались.., а він [командир загону] завжди з’являвся до нас свіжий, чистий, бадьорий (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 25).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 90.