БАЙДА́РА, и, ж. Великий промисловий човен, обшитий шкірою (на річках і морях Західної Азії та Далекого Сходу). Посунули по синій хвилі.. Байдару та баркас чималий (Шевч., II, 1953, 207).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 89.

Байдара 2, ри, ж. Родъ судна. Посунули по синій хвилі, поміж кугою в Сир-Дар’ю байдару та баркас чималий. Шевч. (1883) 298.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 20.