БАЗАРЯ́НИН, а, ч., розм., рідко. Той, хто базарує. По накоченому санному шляху колгоспні базаряни швидко приїхали в Турку (Чорн., Потік.., 1956, 391).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 88.