БАЗА́Р, у, ч.
1. Торгівля (переважно приватна) продуктами харчування або предметами широкого вжитку (часто в певні дні тижня) на площі або в спеціально збудованому приміщенні. В неділю, в місто на базар Жінки возили свій товар (Нех., Під.. зорею, 1950, 32); // Місце, де відбувається така торгівля. Вже їй можна, коли захотіла, і по базару самій походити (Кв.-Осн., II, 1956, 455); Утоптала стежечку .Через яр, Через гору, серденько. На базар (Шевч., II, 1953, 144); У менших селах.. можна передбачити невеликі базари площею 0,3 — 0,5 га (Колг. енц., II, 1956, 292); // Час такої торгівлі. — У базар то й чоловіка попадеш, бо в базар людей найбільше (Вовчок, І, 1955, 77); // у знач. присл., кого, перен., розм. Дуже багато. Базар люду насходилось (Шевч., І, 1951, 305).
2. Організована торгівля спеціальними товарами в певні сезони або періоди найбільшого попиту на них. Книжковий базар; Шкільний базар.
3. перен., розм. Шум, гам, голосні безладні розмови. Хата з дітьми — базар (Укр.. присл.., 1955, 127); А я не люблю, коли на будівельному майданчику базар і смітник (Кучер, Дорога.., 1958, 44).
◊ Пташи́ний база́р — місце на морському березі, де оселюються величезною масою птахи. Хоча цей скелястий, похмурий, майже без дерев острів і звався пташиним базаром, проте там ніхто нічого не продавав і не купував.. Просто там завжди збиралася величезна кількість різних птахів (Ів., Ліс. казки, 1954, 147).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 87.