БАДИ́ЛЛЯЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до бади́лля. Як підкрадеться до мене [будяка] Те бадиллячко зелене, Чи бур’ян, чи лобода, — Через мене всім біда (Гл., Вибр., 1951, 215); Андрій збирав сухе бадиллячко (Чендей, Вітер.., 1958, 200).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 86.