БАГНОВИ́ЩЕ, а, с. Те саме, що багно́ 1 — 3. Олеся з Михайликом лагодились іти в ліс по ягоди, а дід казав: — Глядіть, діточки, далі від багновища, а то лихо буде (Гр., І, 1963, 346); Весняна вода розмила шляхи, видовбала рови і ями, перетворила дорогу на суцільне багновище (Чаб., Балкан. весна, 1960, 151).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 84.