БАГАТОШЛЮ́БНІСТЬ, ності, ж. Форма шлюбу, при якій можна бути одруженим (одруженою) одночасно з багатьма жінками (чоловіками); полігамія.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 83.