БАГАТОПЛЕМІ́ННИЙ, а, е. Який складається з багатьох племен. Багатоплемінні держави не були міцними, бо тримались не на економічних зв’язках, а на владі завойовника (Іст. СРСР, І, 8, 1956, 11).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 82.