БАГАТОМУ́ЖЖЯ, я, с. Форма шлюбу, при якій жінка може одночасно бути одруженою з багатьма чоловіками. ..крім одношлюбності було відоме ще східне багатоженство та індійсько-тібетське багатомужжя.. (Енгельс, Походж. сім’ї.., 1948, 12).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 82.