БАГАТОЛИ́КИЙ, а, е.

1. Який складається з багатьох оізних осіб. Багатоликий колектив.

2. Який виявляється в різних формах; різноманітний. В основі його [С. Жураховича] творів лежать більш чи менш значні явища нашого різноманітного, багатоликого життя (Вітч., 1, 1961, 189).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 81.