БАГАТОЗНА́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до багатозна́чний. Цю противну машкару багатозначності і глибокодумності на обличчі [Киселя], що прикривала порожнечу в голові, Борисенко уже навчився розпізнавати (Стельмах, Правда.., 1961, 291).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 80.