БАГАТОЖЕ́НЕЦЬ, нця, ч. Той, хто одружений одночасно з кількома жінками.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 80.