БАГАТОБА́РВНИЙ, а, е. З багатьма барвами; барвистий. Навкруги маєтку лежав.. багатобарвний степ (Десняк, І, 1955, 318); Багатобарвна веселка; // Який має різноманітне забарвлення; різнобарвний. Народна творчість розлилась по всьому нашому багатонаціональному Союзу, як чудове, багатобарвне море (Рильський, III, 1956, 142); * Образно. Базар кипів, переливався райдугою багатобарвного життя (Кач., І, 1958, 369).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 79.