Про УКРЛІТ.ORG

багатирь

Багатирь, ря, м.

1) Богачъ. Такий багатир, що не знає що́ то нема. Ном. № 1343. Багатирь був, а жив, як убогі люде живуть. МВ. ІІ. 21. Багатир був! Що було в його поля, худоби, що всякого добра! МВ. І. 35. Умре багатир, то йде за ним увесь мир, а вмре харпак — тільки піп та дяк. Посл.

2) Богатырь. Були вони багатирі: велику силу мали. Чуб. II. 130. Портрети всіх багатирів: як Александр цареві Пору давав із військом добру хльору… Котл. Ен.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 16.

вгору