Про УКРЛІТ.ORG

багатир

БАГАТИ́Р, я́, ч., розм. Те саме, що бага́ч. Он двір стоїть багатиря гладкого. Неначе городок (Гл., Вибр., 1957, 173); Земля для всіх. А хто її має? А хто ж її має? Пан, багатир… (Коцюб., II, 1955, 71); [Робітники:] — От яке наше життя! — От до чого доводять нас багатирі! (Мам., Тв., 1962, 81).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 79.

вгору