БАГА́ТИЙ, а, е.
1. Який має багатство, володіє великими матеріальними цінностями; заможний; протилежне бідний. І сниться їй той син Іван І уродливий і багатий. Уже засватаний, жонатий (Шевч., II, 1953, 287); // у знач. ім. бага́тий, того, ч. Те саме, що бага́ч. Хто не служив та в багатого. Той не знає лиха! (Укр.. думи.., 1955, 284).
2. на що, чим. Який має багато, в достатку чого-небудь. Багатий на лати Та на дрібні сльози — бодай не втирать! (Шевч., І, 1951, 85); Багатий на смачні страви, розкішний на дорогі трунки обід кінчався (Мирний, II, 1954, 277); Різноманітними корисними копалинами багаті надра України (Наука…, 7, 1956, 7); * Образно. Я дивилась на тебе, мій брате; Що гадала, — не вимовлю зроду, Чим було тоді серце багате. Поховала я в тихую воду (Л. Укр., І, 1951, 67).
◊ Бага́тий ве́чір — вечір напередодні різдва, коли виставляють на стіл багато різних страв. Заступало свято; настав багатий вечір (Мирний, III, 1954, 32);
Чим бага́ті, тим і ра́ді — традиційна формула звертання до гостя, припрошування користуватися всім тим, що йому пропонують господарі дому. — Сідайте, сідайте, — стала енергійніше припрошувати й Вутанька. — Чим багаті, тим і раді! (Гончар, II, 1959, 159).
3. Великий, достатній, повний. Звичайно, чув я, що врожай Зібрали ви багатий (Рильський, III, 1961, 51);
Секретар мав за своїми плечима багатий досвід партійного працівника і воїна (Кучер, Засвіт. вогні, 1947, 15); * Образно. Дороги веселі Пливуть повз оселі, І осінь багата Заходить у села (Стельмах, Живі огні, 1954, 5).
4. Розкішний, пишний, дуже гарний. Не один попадавсь тоді бідак, який одежиною драний, так постаттю багатий (Вовчок, І, 1955, 366); І непокірні багаті коси, і живучі молоді рухи, і стан одточений — усе заговорило в Назіри заворожливим прочистим говором (Ле, Міжгір’я, 1953, 281).
5. перен. Цінний чим-небудь, високоякісний. Дякую і за обидва збірники: це такий багатий, інтересний матеріал (Коцюб., III, 1956, 344); // Різноманітний, з великим запасом слів (про мову). І виходить Наталка із хати, І виносить вам кухоль води, І така в неї мова багата. Хоч в словник її, чисту, введи. (Забашта, Пісня.., 1961, 20).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 78.