БАВО́ВНИК, у, ч. Рослина з насінням, вкритим пухнастим волокном, з якого виробляють пряжу. На полі вже дозрів бавовник білосніжний (Забіла, Одна сім’я, 1950,14); Бавовник є найціннішою і найбільш посухостійкою технічною культурою (Колг. Укр., 4, 1955, 20).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 77.