БАБІ́Т, у, ч. Сплав олова з міддю і сурмою. Робочі поверхні металевих вкладишів [підшипника] з метою зменшення тертя здебільшого заливають антифрикційним сплавом — бабітом (Практ. з машинозн., 1957, 185).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 76.