БАБНЯ́, і, ж., зневажл. Збірн. до ба́ба¹ 3. — А ви, бабня, мені вважайте. Щоб не кліпав я перед кумами. Щоб усього було вдосталь (Кач., II, 1958, 8).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 76.