БАБА́К, рідко БАЙБА́К, а, ч.

1. Великий гризун, товстий і незграбний, що живе в степу в норах; з ранньої осені до весни впадає в сплячку; цінний своїм хутром і шкірою. Рушиться по полю сніг. Свиснув бабак, почорніла дорога. Струмінь в ярочку побіг (Щог., Поезії, 1958, 87); Вже на одвалах нір вигрівались на сонці байбаки (Рибак, Помилка.., 1956, 247); * У порівн. До війни ніде отак і не доводилось бувати. Сидів, як бабак у своїй балці (Головко, II, 1957, 434); // Хутро бабака. Та таки й одягнена [Явдоха].. Кожух білих смушків під тяжиною і бабаком обложений (Кв.-Осн., II, 1956, 10).

2. перен. Про неповоротку, ледачу людину; нероба, ледар. Хто б сподівавсь, що Турн бабак? (Котл., І, 1952, 214).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 75.

Баба́к, ка́, м.

1) Байбакъ, сурокъ. Питав лисицю кум бабак. Гліб. Баба́к сви́снув. Началась весна. (По нар. повѣрью 1 марта Б. просыпается и свищетъ, — это первый признакъ весны). Чуб. ІІІ. 9.

2) Переносно: лѣнтяй, лежебока. Хто б сподівавсь, що Турн — бабак. Котл. Ен.

3) Мѣховая тесьма, опушка, которой обшивается крестьянская шуба. Чуб. VII. 432. Кожух білих смушків під тяжиною і бабаком обложений. Кв. І. 132. Ум. Бабачо́к. в. Бабачи́ще.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 13.

баба́к = байба́к — великий гри­зун, зовні схожий на ховраха, товстий і незграбний, що живе в степу в норах; з ранньої осені до весни впадає в сплячку; цінний своїм хутром і шкірою; уособлює не­зграбність, неповороткість, ледар­ство. Хто б сподівався, що Турн — бабак! (І. Котляревський); Питав Лисицю кум Бабак (Л. Глібов); у сполученні: баба́к сви́снув— почала­ся весна (за народним повір’ям, 1 березня бабак просинається і свис­тить, що є першою ознакою весни). Скоро свиснув бабак, Стрепенувся байрак; Шум зелений гілля розвіває… Зима сходе. Весна Первий квіт із зем­лі витискає (І. Манжура).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 22.