аґу́ (зменшено-пестливі — аґу́сі, аґу́сіньки; дієслово — аґу́кати у знач, «спілкуватися з немовлям») — традиційно вживається при звертанні до немовляти, щоб привернути його увагу, викликати усмішку, заспокоїти і т.ін. Аґу! Івасю, аґу, не плач! (Словник Грінченка); Оксана з колиски взяла Маркуся, закутала в грубі полотняні пелюшки і чукикала на руках.— Ну, аґусі! (С. Чорнобривець).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 9.

аґу́, виг.

1) Уживається для відганяння птахів.

2) Уживається у звертанні до немовляти, щоби привернути його увагу, викликати усмішку, заспокоїти і т. ін.

3) Уживається для перекликання в лісі вночі і т. ін., щоб знайти або не загубити один одного; агов.

4) рідко . Використовується в значенні, близькому до от, от уже, аж ось.

Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. Бусел В. Т. — К.; Ірпінь: Перун, 2009. — С. 11.