Ая́йкало, ла, м.
1) Произносящій: ая́й, стонущій. Желех.
2) Трусь, мнительный человѣкъ. Желех. Він таке (такий) аяйкало.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 11.
а
б
в
г
ґ
д
е
є
ж
з
и
і
ї
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
Ая́йкало, ла, м.
1) Произносящій: ая́й, стонущій. Желех.
2) Трусь, мнительный человѣкъ. Желех. Він таке (такий) аяйкало.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 11.