АФЕКТИ́ВНИЙ, а, е. Пройнятий афектом; емоціональний. М. К. Садовський.. ніколи не втрачав почуття міри в афективних місцях ролі (Мин. укр. театру, 1953, 150); // Який служить для вираження афекту. Засоби гумору української мови з щедрим використанням просторічної, афективної і подібної лексики та фразеології особливо характерні для бурлескних і пародійних віршів і діалогів, коротких оповідань (Курс іст. укр. літ. мови. І, 1958, 127).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 73.