АУДИТО́РІЯ, АВДИТО́РІЯ, ї, ж.

1. Зал для читання лекцій, доповідей. Студенти виходили з університетських аудиторій (Фр., IV, 1950, 303); У великій фізичній аудиторії збиралися студенти.. на збори (Ле, Міжгір’я, 1953, 382).

2. збірн., перен. Слухачі лекції, доповіді, промови і т. ін. Перед численною аудиторією, що уважно слухала свого секретаря парторганізації, малювалися картини недалекого привабливого майбутнього (Минко, Вибр., 1952, 41); Дмитро Іванович був задоволений, що йому нарешті вдалося знайти контакт з аудиторією (Руд., Остання шабля, 1959, 210).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 72.