АТРАКЦІО́Н, у, ч.

1. Номер у цирковій або естрадній програмі, що привертає увагу глядачів своєю ефектністю, незвичайністю. Цирковий атракціон не відбувся через негоду (Смолич, Після війни, 1947, 42).

2. перев. мн. Розваги в місцях відпочинку: карусель, гойдалка, тир і т. ін. Великою популярністю користуються серед наймолодших недавно відкриті атракціони "Містечка розваг". Тут завжди багате дітей (Рад. Укр., 14.V 1957, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 71.