АТЛА́СНИЙ, а, е.

1. Прикм. до атла́с. Атласна тканина; // Зробл. з атласу. — Треба тебе вбрати в якусь дорожчу [сукню]. Я думаю зробити тобі атласну білу (Н.-Лев., III, 1956, 239); Вона підійшла до дзеркала, оправленого в червоне дерево і схованого за рожевою атласною завісою (Мик., II, 1957, 289).

2. перен. Схожий на атлас; гладенький, блискучий. Внизу, між борами, химерно звивалася, вся в сонячних бурунах, атласна бинда ріки (Донч., IV, 1957, 263).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 71.