АСАМБЛЕ́Я, ї, ж.

1. Загальні збори членів якої-небудь міжнародної організації. Всесвітній конгрес за загальне роззброєння і мир, який відбудеться в липні у Москві, буде найбільш представницькою асамблеєю прихильників миру (Рад. Укр., 29.VI 1962, 1).

Генера́льна Асамбле́я Організа́ції Об’є́днаних На́цій — один з головних органів Організації Об’єднаних Націй, що складається з представників всіх держав, які входять до її складу. На Генеральній Асамблеї Організації Об’єднаних Націй ми внесли пропозиції про повне і загальне роззброєння з встановленням дійового контролю (Рад. Укр., 1.Х 1959, 1).

2. іст. Бал, зібрання за часів Петра I. Дворяни почали збиратись один в одного разом з дружинами й дітьми. Такі зібрання називались асамблеями (Іст. СРСР, II, 9, 1957. 34).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 65.