АРІО́ЗО, невідм., с., муз. Невелика арія, що має наспівно-речитативний характер. Для розкриття образів героїв опери ["Різдвяна ніч"] Лисенко користується переважно формою вільно побудованого аріозо (Укр. клас. опера, 1957, 180).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 60.