АРШИ́ННИЙ, а, е, заст. Мірою в один аршин. Шляхи в лісах прокладалися по горах снігу, а на річках кололася і ребром ставала аршинна крига (Ле, Наливайко, 1957, 45).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 65.

Арши́нний, а, е. Аршинный, длиною въ 1 аршинъ. Вас. 145.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 10.