АРХІЄРЕ́Й, розм. АРХІРЕ́Й, я, ч. Загальна назва вищих чинів духовенства (спископа, архієпископа та ін.) у православних християн. Без правди горе! — Горе вам, Учителі архієреї! (Шевч., II, 1953, 320); // Особа, що має це звання. — Що таке? Будній день, а так дзвонять? — Може, архієрей приїжджає? (Шиян, Гроза.., 1956, 272).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 64.

архієре́й = архіре́й — у право­славних християн — представник ви­щого духовенства. Горе вам, Учи­телі архієреї (Т. Шевченко); Архі­єреями ставлять ченців з протоієреїв удівців (І. Нечуй-Левицький).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 18.