АРХІЄПИ́СКОП, а, ч. Духовне звання, середнє між єпископом і митрополитом; // Служитель релігійного культу, який має це звання. Взнав про приїзд посольства і архієпископ — глава новгородського уряду (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 196).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 64.

архієпи́скоп — духовне звання, середнє між єпископом і митропо­литом, а також особа, що носить це звання. «Історію русів» припису­ють архієпископу Георгієві Кониському (М. Рильський).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 18.