АРХІ́ВНИЙ, а, е. Прикм. до архі́в. Коли читаєш твір ["Мир хатам, війна палацам"], то відчуваєш, що письменник [Ю. Смолич] багато й сумлінно працював над архівними матеріалами (Літ. газ., 28.1 1958, 2); // Власт. архіву (в 1 знач.). Архівний пил; // Який вивчає, досліджує архіви (в 2 знач.). Посилаю Вам [І. Франкові] етнографічну програму нашої Архівної колися (Коцюб., III, 1956, 242).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 64.