АРТИКУЛЮВА́ТИСЯ, ю́ється, лінгв. Пас. до артикулюва́ти. Ті дзвінкі та глухі приголосні, які артикулюються однаково, відрізняючись лише наявністю або відсутністю голосу, називаються парними (Худ. чит.., 1955, 31).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 62.