АРТЕ́РІЯ, ї, ж.

1. Кровоносна судина, що розносить кров від серця по всіх частинах тіла. З лівого шлуночка серця виходить найбільша кровоносна судина — аорта, яка незабаром розгалужується на дрібніші гілки — артерії (Заг. догляд за хворими, 1957, 76); * У порівн. Тямиш ту лісничівку в самій середині того ліса [лісу]? До неї сходилися всі лісові дороги, як артерії до серця (Фр., IV, 1950, 351); Як сотні вен, артерій і аорт. Струмують улиці (Рильський, І, 1956, 146).

2. перен. Важливий комунікаційний шлях, напр.: залізнична лінія, судноплавна ріка, канал, головна вулиця і т. ін. Великі ріки Прип’ять, Десна, Інгулець є важливими транспортними артеріями (Геол. Укр., 1959, 8); Головна артерія Варшави сполучала ринок із замком (Тулуб, Людолови, І, 1957, 7).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 62.