А́РНІКА, и, ж.

1. Висока багаторічна трав’яниста рослина з жовтими квітками; широко використовується в медицині. Тут виростала поміж.. камінням висока пишна арніка (Коб., І, 1956, 470); Майже двісті видів лікарських рослин входить до місцевої флори [Українських Карпат], серед них арніка гірська, тирлич жовтий, чемерник червонуватий (Наука.., 10, 1961, 36).

2. фарм. Ліки, виготовлені з квітів цієї трави.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 61.

А́рніка, ки, ж. Раст.: баранникъ горный, Arnica montana. Шух. І. 21.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 10.

а́рніка — висока багаторічна тра­в’яниста рослина з жовтими квіт­ками; широко використовується в народній медицині; у народі її на­зивають а́рником, скусівнико́м, ча́рником, а́нгельським зіллям; горілча­ний настій квіток арніки викорис­товують для швидкого загоювання ран, а також при лікуванні серце­вих хвороб; за легендою, за допо­могою цієї рослини князь Данило Галицький вилікувався від «дихавиць» за 40 днів і ночей; князь хотів щедро нагородити цілителя, але коли кинулися його шукати, то не знайшли (очевидно, пішов у го­ри чарівне зілля збирати, адже ар­ніка водиться перев. в Карпатах).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 17-18.