АРКА́ДА, и, ж. Ряд арок, що спираються на стовпи або колони; галерея з арок. Осередній дворик.. оточений будовою з галереєю під аркадами (Л. Укр., III, 1952, 346); Галереї були спочатку з відкритими аркадами, пізніше вони були закладені (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 514).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 60.