АРИТМІ́ЧНО. Присл. до аритмі́чний. Він [хворий] стояв напівроздягнений — гострі старечі ребра напинали суху шкіру, і з лівого боку, де серце, шкіра і м’язи аритмічне здригались (Смолич, III, 1959, 223).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 59.