АРА́ХІС, у, ч.

1. Однорічна трав’яниста олійна рослина родини бобових; земляний (китайський) горіх. — Це що у вас посаджено? — запитав скульптор.. —Арахіс. — Вперше чую. — Земляні горіхи… (Гончар, Новели, 1954, 99); Олія арахісу відзначається добрими смикочими япосгпнми (Ол. та ефір. культ., 1956, 196).

2. збірн. Плоди цієї рослини; земляні (китайські) горіхи. За хімічним складом і смаком до горіхів близький арахіс, який належить до бобових культур (Укр. страви, 1957, 317).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 57.