АРАНЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Пристосовувати музичний твір, написаний для певного складу інструментів (голосів), до виконання іншим складом інструментів (голосів). [Лисенко:] Творець пісні — народ. А ми, композитори… [Чайковський (сміється):] …лише аранжуємо те, що створено народом, як сказав великий Глінка? (Мокр., П’єси, 1959, 303).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 57.