АПРІО́РНИЙ, а, е, філос., лог. Який не грунтується на досвіді, передує йому; протилежне апостеріорний. Справа дослідів територіальних відмін і течій літературного руху.. не поступила наперед поза деякі надто апріорні.. проби (Фр., XVI, 1955, 311); Як справжній експериментатор. Богомолець мало довіряв апріорним висновкам (Фізіол. ж., II, 3, 1956, 29).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 56.