АПЕТИ́ТНО. Присл. до апети́тний. Мар’ян репаними руками делікатно брав шматок хліба й апетитно їв, облизуючись, як лисиця (Чорн., Визвол. земля, 1959, 119); Рис у мисочках апетитно парував (Донч., III, 1956, 357).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 54.