АПАРА́Т, ч.
1. род. а. Прилад, пристрій для виконання якої-небудь роботи. Запрохав я ще одного аматора фотографії, поклав на бричку апарат і гайда до Гуцулії в гостину… (Коцюб., І, 1955, 255); Привезли кіномеханіки апарати, стали екран лаштувати у клубі (Козл., Весн. шум, 1952, 88); Ракета — найбільш швидкохідний літальний апарат серед усіх інших, створених людиною (Наука.., 8, 1958, 16).
2. род. у. Установа або сукупність установ, що обслуговують яку-небудь ділянку державного управління чи господарства, ..визволення пригнобленого класу неможливе не тільки без насильственої революції, але й без знищення того апарату державної влади, який пануючим класом створений.. (Ленін, 25, 1951, 350); // Сукупність працівників такої установи; штат. Раніше він працював в апараті обкому інструктором сільгоспвідділу (Ряб., Жайворонки, 1957, 20); Тут [в установі], коли він зайшов, відбувалося щось неймовірне..:столи зсунуто, і весь його апарат танцює (Баш, На землі.., 1957, 83).
3. род. у, фізл. Сукупність органів, які виконують певні функції в організмі. Районний лікар прийшов до висновку: старий майстер завдав своєму травному апаратові надмірної роботи (Шовк., Людина.., 1962, 80); У нижній частині трахеї.. знаходиться гортань з голосовим апаратом (Зоол., 1957, 110).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 53.