АНІ-НІ́, част., розм. Варіант повторюваної заперечної частки ні-ні, вживаний для підсилення; зовсім нічого. — Немає тепер у мене нічого — ані-ні!.. (Мирний, II, 1954, 157).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 46.