АНІЛІ́Н, у, ч. Безбарвна або жовтувата оліїста отруйна речовина — рідка органічна сполука; використовується для виготовлення барвників, ліків, вибухових речовин та ін. Анілін та інші ароматичні аміни використовуються для добування найрізноманітніших штучних барвників (Заг. хімія, 1955, 426).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 46.