АНТИТЕТИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до антите́за; протилежний. Колективність антитетична індивідуальності (Еллан, II, 1958, 68).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 50.