АНТИПАТИ́ЧНИЙ, а, е. Який викликає антипатію; неприємний; протилежне симпатичний. Якимсь.. твердим і антипатичним видавався той чоловік (Фр., VIII, 1952, 113); [Биков:] Господи, ну до чого ж антипатична людина. Іде як, дивіться (Довж., І, 1958, 440).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 50.