АНТИНАУКО́ВИЙ, а, е. Який суперечить принципам науки, ворожий їй. Антинауковий характер має не тільки протиставлення законів природи і суспільства, але й їх ототожнення (Ком. Укр., 5, 1961, 70).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 49.